Реабілітаційний центр
у Івано-Франківську
+38 (066) 790-06-05 Приймаємо онлайн-заявки цілодобово

Мова:

Особливості аверсивної терепії

Особливості аверсивної терепії

Аверсивна терапія

Одним із існуючих способів в лікуванні патологічних залежностей є аверсивна терапія, яка використовує неприємні пацієнту стимули, щоб знизити можливість виникнення хворобливої поведінки. Найчастіше методику використовують лише тоді, коли інші методи не приносять результату. Актуальними діагнозами для призначення аверсивної терапії є алкоголізм, наркоманія, тяжкі ступені лудоманії, агресивні психічні розлади.

Як влаштована аверсивна терапія

Деякі вважають, що аверсивна терапія – методика негуманна, неетична, бо використовує в основі природній страх людини зіткнутися з чимось огидним, хворобливим. Проте в окремих випадках застосування способу є життєвою необхідністю, яка дозволяє врятувати життя пацієнту та його близьким.

Існує дві форми терапії – реципрокна та оперантна. Перша спирається на класичне зумовлювання Павлова. Кожен раз, коли зустрічається небажана поведінка, хворому пред’являється неприємний подразник. Наприклад, при медикаментозному лікуванні алкоголік відчуває сильну нудоту кожного разу, коли поблизу виникає навіть запах алкоголю.

Оперантна аверсивна терапія лікування вибудовує на використанні покарання для запобігання небажаної поведінки. Слід підкреслити, що ця методика є жорсткою, розглядається лише в крайніх випадках та має свої особливості.

  1. Аверсивні методи ніколи не використовуються в якості самостійної терапії. Вони завжди пов’язані зі способами, які направлені на формування поведінки, що заміщає пагубну. Тобто, алкоголіка, якого відучили пити в компанії друзів, навчають іншим формам спілкування.
  2. Щоб була впроваджена аверсивна терапія – причина повинна бути досить вагомою. Не застосовують її до пацієнтів з сильними фобіями та тих, хто схильний тікати від неприємних подразників. З’ясувати наявність подібних вад може тільки грамотний спеціаліст.
  3. Подразнюючі стимули використовують тільки з дозволу пацієнта та при його можливості контролювати інтенсивність та тривалість подразника. Так, наприклад, за умови використання електрошока пацієнт повинен бачити його джерело.

Виходячи з того, що аверсивна терапія особливості має досить специфічні, її використання викликає більше сумнівів, ніж підтримки. До того ж, варто пам’ятати, що форми покарання, штрафів пригнічують небажану поведінку лише на короткий час. Рефлективні прояви деструктивної поведінки повертаються при відміні методики, якщо не мають вагомих альтернатив, які можуть позитивно вплинути на свідомість пацієнта.

КОНСУЛЬТАЦІЯ ЛІКАРЯ